«Це як термометр для добробуту». Як у Кременчуці почали визначати Індекс благополуччя молоді
Кременчук у 2017 році першим в Україні приєднався до проєкту «Індекс благополуччя молоді», який розробили Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні та Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. В місті з’ясували, як молодь оцінює рівень свого добробуту в показниках здоров’я, безпеки, освіти, економічних можливостей тощо. Це дало змогу виявити прогалини у певних сферах та розробити проєкти, які допоможуть ставати кращими. І хоча пандемія трішки підкосила певні напрямки спостереження, місто продовжує свій рух до ідеального показника після карантину.
Ольга Усанова, заступниця міського голови Кременчука, волонтерка громадської організації «Молодіжний Парламент Кременчука»
ІБМ — це щось на кшталт термометра
Я працюю в органах місцевого самоврядування з 1998 року, пройшла майже всі сходинки кар’єрного росту. Як заступниця міського голови Кременчука відповідаю за політику стосовно сімей, дітей, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист і за роботу з населенням у нашому місті. Свого часу долучилася до організації пілотного проєкту «Індексу благополуччя молоді» (ІБМ). Щоб пояснити, що це таке, проведу аналогію з медициною. Наприклад, термометр визначає температуру тіла, і ми розуміємо, людина здорова чи хвора. Ось так само цей індекс допомагає нам зрозуміти ситуацію в тій чи іншій сфері, все добре там чи ще варто щось покращувати.
В Україні ми були першим містом, на базі якого пілотували та тестували саму методику визначення Індексу благополуччя молоді. А у світі схожі Індекси існують вже давно. Ми вже багато років співпрацюємо з Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, а у 2017 році вони нам запропонували стати пілотним містом, на якому перевірять модель визначення ІБМ. Ми завжди відкриті до нового, і я особисто займаюся деякими науковими дослідженнями. Тому нам стало цікаво спробувати себе у цьому напрямку і подивитися на результати.
Ті дані, які ми отримали, показали нам, наскільки молодь задоволена різними сферами життя. Ми виявили свої слабкі сторони, і тепер регулярно відстежуємо це в динаміці, щоб покращувати показники. Хоча коли ми проводили перше опитування, було важко передбачити, буде добробут молоді на високому чи на низькому рівні. На базі даних, які ми тоді отримали, науковці якраз і розробляли індекс, який сьогодні вже використовують в інших містах.
Молодь опитували в школах і на вулицях
Перед своїм першим опитуванням ми добре вивчили закони соціологічної науки. Потрібно було вирахувати вибірку так, щоб вона була репрезентативною за віком і статтю. Для опитування ми обрали мінімально необхідну, за нашими підрахунками, кількість людей — 400. Проводили його методом Face-to-face — особистого інтерв’ю на вулицях міста, у школах та університетах.
Зараз в Україні молоддю вважають людей віком від 14 до 35 років, тож ми приблизно у цих межах і працювали. Цільовою аудиторією обрали молодих людей, які навчаються у закладах освіти, та молодих батьків. Вікових груп у нас було кілька, тому що інтереси людини у 15 і у 25 років можуть відрізнятися. Тому запитання були різні для школярів, студентів та людей, яких ми просто зустрічали на вулиці. Питання ми пропонували різні: як такі, що передбачали відповідь «так» або «ні», так і ті, де була можливість висловити свою думку.
Молодь не до кінця почувалася в безпеці
Найкращий результат в ІБМ — це одиниця. Коли ми провели перше дослідження, то стало зрозуміло, що загальний індекс добробуту молоді у Кременчуці становив 0,67 — якщо перевести його у п’ятибальну шкалу, то це приблизно 3,5. Найвищим у нас був показник «інформаційні та комунікаційні технології», — 0,93. Тобто, наша молодь без проблем користується ґаджетами, має доступ до інтернету і використовує його в житті.
А ось найнижче молодь оцінила «безпеку і захищеність» — 0,59. Це нас наштовхнуло на думку, що треба якось виправляти ситуацію. Ми побачили з опитування, що молоді люди не почуваються безпечно на вулицях міста та біля навчальних закладів. У 2019 році, коли ми знову оцінювали ІБМ, показник безпеки становив 0,3, а у 2021-му — 0,36. І хоча він дещо зріс, глобальні зміни ще попереду.
Тепер безпека під пильним наглядом
Ми вигадали, як покращити ситуацію — започаткували соціальний проєкт «Безпечне місто», який працює з початку 2021 року. Цей проєкт переміг у «Всеукраїнському громадському бюджеті», який фінансує Державний фонд регіонального розвитку. Ми отримали від держави 13 мільйонів гривень. За ці кошти ми вже встановили біля закладів освіти, на вулицях та перехрестях приблизно 800 камер відеоспостереження. Вони видають зображення й того, що на території закладів та навколо них. Зараз ми вже перекрили камерами майже всі вулиці.
Ці дані виводяться в ситуаційний центр на монітори, за якими стежать фахівці: поліція, Нацгвардія і служби екстреного виклику. Якщо трапляється якась неприємна ситуація, вони моментально реагують. Всі служби одразу дізнаються, що сталося. Система навіть фіксує номери й марки автомобілів та розпізнає обличчя людей. З початку року вона вже допомогла розкрити кілька злочинів.
Крім того, ми ще працюємо над освітлення вулиць і провулків. Встановлюємо нові ліхтарі по всьому місту, щоб у темний час доби молоді було комфортно та безпечно. Коли дитина йде освітленими вулицями додому чи десь на заняття, це теж підвищує її відчуття безпеки. Ми переконані, що коли проведемо наступне опитування, його показники будуть значно вищі.
Пандемія зіпсувала картину добробуту
Починаючи з 2017 року ми вже провели три дослідження щодо благополуччя молоді. Загальний Індекс у 2019 році становив 0,71, а у 2021-му — 0,68. Всі ці дані дають нам змогу оцінити ситуацію і зрозуміти, в яких сферах нам треба впроваджувати щось нове. Ми завжди шукаємо причини, чому саме так виглядає той чи інший показник. А далі вже вибудовуємо свою роботу на рівні міста, щоб закрити прогалини у певних сферах.
Ми бачимо, що загалом ІБМ знизився у порівнянні з попереднім дослідженням. На це, зокрема, вплинула й пандемія коронавірусу, особливо на показник «участь у громадському житті». Так, у 2019 році він становив 0,82, а у 2021-му — 0,56. Діти та молодь часто організовують якісь заходи у школі чи університеті, беруть участь в учнівському та студентському самоврядуванні. А для цього потрібне спілкування, та, що часто буває, вихід із закладу освіти. А під час карантину такої можливості в них не було через небезпеку інфікуватися.
«Коронакризу» сильно відчула молодь
Вплинула пандемія і на показник «економічні можливості». У 2019 році він становив 0,73, а вже у 2021-му — 0,64. Ми розуміємо, що бізнес зупинився, а з ним і можливість підробітку для молоді, як от робота з роздачею реклами та в закладах харчування. Та й багато хто з молодих батьків втратили той рівень доходу, який у них був раніше. Зараз місто плавно повертається до звичного життя, тож ми сподіваємося, що цей показник дійде щонайменше до попереднього рівня.
А ось що у нас за час пандемії покращилося, то це показник «здоров’я». Так, під час першого опитування він становив 0,65, потім 0,75 і у 2021 році — 0,8. Можливо, це також пов’язано з тим, що під час епідемії люди почали більше уваги приділяти своєму здоров’ю, проходити різні обстеження. Та й ми не сиділи на місці: за останній рік значно покращили наші медичні заклади, придбали нове обладнання тощо.
Приблизно на однаковому рівні — від 0,66 і до 0,78 — у нас перебуває показник «освіта та наука». Те ж стосується й «участі в політичному житті» (0,74 у 2021 році) — як долучалася до цього молодь, так і продовжує це робити.
Хочемо стати громадою, дружньою до молоді
Наступне опитування ми, скоріш за все, проведемо на початку 2022 року. Наша мрія на майбутнє — досягнути одиниці в Індексі благополуччя молоді. Хоча реальним зараз є показник у 0,9 за всіма параметрами. Для цього нам ще потрібно підтягнути показник безпеки. Думаю, що коли наш проєкт «Безпечне місто» запрацює на повну — цифри точно зростуть. Тому що люди ще не відчули змін після того, що ми вже зробили у цьому напрямку. Також думаємо над тим, як покращити економічний показник. Хочемо запустити для молоді курси профорієнтації та, можливо, запропонуємо їм додатковий заробіток. Але поки що все ж є карантин, тому ми вимушені трохи себе стримувати. Згодом ми точно покращимо наші результати.
У Кременчука є амбітна ціль — ми зараз є кандидатом на приєднання до ініціативи UNICEF «Громада, дружня до дітей та молоді». Показники, за якими вони обирають населені пункти, перегукуються з тими, які визначають в ІБМ. Входження до цієї ініціативи дозволить нам отримати детальний план за кожною сферою, щоб покращити життя для наших молодих людей. Там прописано буквально все: яким повинно бути обладнання в медичних закладах та у школах і як варто облаштувати місця для відпочинку, спортивні та дитячі майданчики. Якщо ми все це запустимо, то ситуація з добробутом у місті точно покращиться. А цифровим цьому підтвердженням якраз і стане Індекс благополуччя молоді.