Подкаст «У molo є питання» / 2 сезон, 4 епізод
Зараз ми розуміємо, що молодь - це найбільш суб’єктна група в Україні. З першого сезону подкасту ми зафіксували, що ми не втрачене покоління, ми - віднайдений сенс цього світу. Молодь здатна шукати та знаходити розуміння речей, чинити мудро та нестандартно. Моло має питання і дає на них відповіді.
Уже зараз тисячі молодих людей об’єднані в громадські спільноти, якраз ті, які формують нашу національну ідентичність, які мають в собі суспільний клей, які закладають підвалини нашого суспільного договору. І є люди, які створюють, формують та розвивають ці спільноти, які є драйверами позитивних змін. Тому в цьому сезоні ми хочемо поговорити з ними.
Apple Podcasts: https://bit.ly/3Uw8Pkh
Google Podcasts: https://bit.ly/3VQCXYQ
Spotify: https://spoti.fi/3Bd0ifx
SoundCloud: https://bit.ly/3VE8nSw
MEGOGO Audio: https://bit.ly/39YAyJi
Подкаст "У molo є питання" реалізовується МолоДвіж Центр. Львів / MoloDvizh Center. Lviv у співпраці з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні.
У нашому матеріалі стисло переповідаємо четвертий епізод другого сезону подкасту, у якому Олег Малець розмовляє з Яною Панфіловою про міжнародну організацію для підлітків Teenergizer, яка психологічно підтримує молодь у Європі та Азії.
Про що взагалі ваше енерджайзерство? Мабуть, про підлітків? В чому суть вашої діяльності?
Teenergizer – це місце, де підліток може почуватися собою. Це проєкт, який я створила, коли мені було 16 років. Зараз він переріс у велику міжнародну організацію. Ми працюємо не лише в Україні, а й в Східній Європі та Центральній Азії.
Teenergizer – це те, що підлітки роблять для підлітків. Кажучи «ООНівськими» словами, це «peer-to-peer» («рівний до рівного»). Тільки підлітки знають, як їм краще. Тому тільки з підлітками ми можемо створювати різні програми, які допомагатимуть підліткам.
Я була народжена з ВІЛ. Коли у 12 років я приходила до спеціальної соціальної служби, мені видавали пайочок і казали: «Ось у тебе є пайочок, можеш йти додому». Пайочок - це класно, але поговорімо про мої внутрішні переживання, що я відчуваю, як я ставлюсь до ВІЛ-інфекції, чи можу я передати вірус. В мене було дуже багато запитань, на які я не могла відповісти. Тому виникла ідея створити Teenergizer, де б підлітки мали можливість обговорювати різні проблеми з однолітками, чи поговорити з лікарем, чи з психологом. Платформа, де вони почуватимуться безпечно і комфортно, де зможуть взагалі розмовляти.
Загалом, назва проекту висвітлює високоенергійність підлітків. Проте мало хто знає, як справитись з цією енергією. Тому ми хотіли створити умови, де б підлітки могли приходити і направляти свій запал в правильне русло, роблячи щось класне. Ми планували заохочувати абсолютно всіх, ВІЛ-позитивних також, щоб вчитись бути толерантними на практиці.
Як я розумію, у вас є представництва в інших країнах світу. Розкажи, як це, бути міжнародною організацією, яка створена в Україні і розрослась до великих обсягів.
До війни у нас були команди в Росії. У нас була ліберальна позиція з надією, що підлітки можуть бути рушійною силою, яка може багато змінити. Проте, через тоталітарний режим в Росії, підлітки Teenergizer не змогли достукатись до влади, тому ми повністю припинили з ними роботу. Це була досить велика частка нашої аудиторії. Наразі у нас є команди в Казахстані, Киргизстані, Таджикистані. До нас звертаються як підлітки, так і дорослі, які з ними працюють: «У вас є така цікава програма, ми б хотіли, щоб в нашій країні це було». Ми погоджуємось допомогти у створенні такої організації в їхній країні, але попереджаємо про умови: для нас дуже важлива комплексна сексуальна освіта, психологічне консультування, підняття теми ЛГБТ та гендерної нерівності, а також багато інших питань. У нас є людина, яка допомагає формувати команди і робити їх сильними, спроможними спілкуватись і достукатись до влади. На жаль, лідерами не народжуються, підлітків треба цьому навчити. В нас дуже сильна команда в Казахстані. Підлітки самі знаходять фінансування і висвітлюють важливі питання, переслідуючи європейські цінності. Вони ввійшли до координаційної ради з ВІЛ/СНІДу в Казахстані.
У вас, на скільки я зрозумів, напрямок на країни Центральної Азії. Чи є у вас взаємодія з західноєвропейськими країнами, зі США?
Ні, ми не виходили поки на США. Наразі в країнах СНД одні з найбільших показників ВІЛ-інфікованих. На жаль, цінності, які пропагандує Росія, мають великий негативний вплив і сприяють поширенню цієї інфекції. Тож, ми сподівались спершу покращити ситуацію саме там.
Як ти кажеш, підлітки намагаються спілкуватися з владою і доносити їм певні меседжі. Це доволі складна комплексна робота. Як це працює і як це вдається?
Наприклад, 18 листопада в нас була зустріч з пані Оленою Зеленською і з деякими заступниками Міністрів. На цій зустрічі були 20 наших підлітків-активістів, які активно долучаються до розповсюдження питань, які ми зачіпаємо. У нас була дискусія на тему «Скажи чесно, як ти?», на якій ми обговорювали ментальне здоров’я, особливо в часі війни. Це адвокаційна робота. Якщо підліток сам хоче піти і порозмовляти, ми йому в цьому допоможемо.
Знаю, що у вас ще є формат роботи «Вечірка». Чи цей формат досі актуальний?
«Вечірка» - класний проект, але завершився через Covid-19, на жаль. А зараз, під час війни, не доцільно повертати цей проект. Проте ми щиро сподіваємось, що після перемоги зможемо організувати незабутню «вечірку».
ВІЛ-позитивна молодь – це ваша цільова аудиторія, чи це одна з груп, з якими ви працюєте? Хто є умовним портретом особистості підлітка, якому ви надаєте послуги і об’єднуєте в спільноту?
ВІЛ-позитивні підлітки – це лише одна з категорій всіх підлітків. Ми працюємо зі всіма. Ми вважаємо, що кожен підліток може стикатись з різного роду проблемами. Питання, з якими щодня стикається підліток, стосуються кожного, не лише ВІЛ-позитивних.
Дівчинка, 16 років, яка ходить до школи, хоче щось робити і в якої починається перше кохання – це був портрет нашої цільової аудиторії до війни. Зараз він трішки трансформується, проте дівчата далі звертаються до нас все ж частіше, ніж хлопці. Пригнічений стан став основною проблемою, з якою стикаються підлітки, тож ми намагаємось вирішувати це питання.
Розкажи, як ви змінилися до 24 лютого і після? Що ви здобули і що втратили як організація?
Ти вже знаєш, що ми відмовились від фінансування, двох команд і консультації підлітків з Росії. Також половина нашої команди роз’їхалась в різні куточки світу. Звичайно, ми втратили досить багато, особливо аудиторію. Але це більше перемога, а не поразка. Ми здобули нові можливості і тепер більше консультуємо саме українців.
Як змінився фокус консультування підлітків? І як змінились їхні запити до і після 24 лютого?
Зараз у головах підлітків «нестабільність». На жаль, в багатьох підлітків батьки втратили роботу чи з’явились певні проблеми, які не дозволяють почуватись захищеним.
Також на консультаціях у більшості підлітків пригнічений стан чи депресія. Я думаю, що і після, і під час війни буде дуже багато проблем саме з цим емоційним станом. І нам потрібно попередити розвиток більш гострих психічних захворювань і показати підліткам, як можна вийти з депресивного стану. Підлітки, у яких були проблеми з ментальним здоров’ям до цього, дуже швидко активізувалися і в них з’явився регрес в ментальному здоров’ї. Ми всі, як нація, регреснули.
Що об’єднує Teenergizer? Які спектри, стимули, матеріальні/нематеріальні речі роблять вас спільнотою?
Скажу точно, що не матеріальні речі нас об’єднують. Окрім нашої команди, яка отримує зарплату. Але вони з нами теж не лише через гроші. Наприклад, наші консультанти мене дуже надихають. Вони працюють безкоштовно, але дуже важливо, що вони розуміють, що вони беруть для себе. Однаково кожен з нас щось отримує. Наприклад, надзвичайно важливий досвід і розуміння цінності їхньої роботи.
Нас об’єднує ціль «Допомогти підліткам». Здебільшого, консультанти – підлітки, 19 років, які вивчають психологію і горять бажанням допомогти. Ми об’єднуємо їх в спільноту і даємо їм простір для реалізації доброго діла.
Чи є якась специфіка створення ком’юніті ВІЛ-позитивних підлітків?
Так. Багато ВІЛ-позитивних підлітків, на жаль, думають, що їм всі повинні.
Чому так сталося? Бо більшість виросли без батьків, бо ті померли від СНІДу в 2000-х, або вони зростали з бабусею, дідусем і т.д. І таким дітям з самого дитинства весь час допомагали і вони займають позицію «жертви». Такі підлітки більш маргінальні, схильні до наркотиків, алкоголю чи ще чогось. Специфіка в тому, що проблема дуже стигматизована, як в самому суспільстві, так і в самій спільноті. Тому обов’язково потрібно ламати цей стереотип, що і робить Teenergizer.
Який ваш маніфест цьому світу? Про що хочеться кричати?
Мені хочеться кричати про те, що підлітки - дуже розумні люди. Запитаймо скільки молодих людей працює у різних організаціях? Молоді люди, на жаль, йдуть працювати в не надто надійні місця. Хоча їхній потенціал заслуговує на втілення задуманих ідей в класних спільнотах. Ми повинні довіряти підліткам, молодим людям. Бо іноді вони можуть бачити більше, ніж 50-60+ людей.
І ментальне здоров’я. Воно надзвичайно важливе. На жаль, багато людей думає, що психолог – це шлях до «псіхушки» та багато інших стереотипів. Тому ми повинні розвінчати ці міфи, щодо ментального здоров’я.
Допомагайте підліткам! Слава Україні!