Подкаст «У molo є питання» / 2 сезон, 2 епізод
Зараз ми розуміємо, що молодь - це найбільш суб’єктна група в Україні. З першого сезону подкасту ми зафіксували, що ми не втрачене покоління, ми - віднайдений сенс цього світу. Молодь здатна шукати та знаходити розуміння речей, чинити мудро та нестандартно. Моло має питання і дає на них відповіді.
Уже зараз тисячі молодих людей об’єднані в громадські спільноти, якраз ті, які формують нашу національну ідентичність, які мають в собі суспільний клей, які закладають підвалини нашого суспільного договору. І є люди, які створюють, формують та розвивають ці спільноти, які є драйверами позитивних змін. Тому в цьому сезоні ми хочемо поговорити з ними.
Слухайте на платформах:
Apple Podcasts: https://apple.co/3WnQRCI
Google Podcasts: https://bit.ly/3FAHav0
Spotify: https://spoti.fi/3zyTCqZ
SoundCloud: https://bit.ly/3SVgSGw
MEGOGO Audio: https://bit.ly/39YAyJi
Подкаст "У molo є питання" реалізовується МолоДвіж Центр. Львів / MoloDvizh Center. Lviv у співпраці з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні.
У нашому матеріалі стисло переповідаємо другий епізод другого сезону подкасту, у якому йдеться про молодіжну скаутську організацію Пласт, її спільноту та трансформації організації протягом років існування.
Львівський осередок Пласту - це найбільший осередок в світі. Це звучить дуже гордо. Тому вітання найбільшому осередку в світі і найбільшій спільноті Пласту у світі. Спершу хочеться зрозуміти, що таке взагалі скаутство, скаутський рух?
Ще в далекому 1907 році Бейден Пауел, британський офіцер британської королівської армії, помітив, що навчання молоді – це ключ до успіху. Він зібрав молодих хлопців і вирушив з ними на острів, де навчав їх виживати в екстримальних умовах. Основна засада того, що відбувалося на острові – «навчання через дію». Усю теорію, яку юнаки отримували, одразу вчились застосовувати на практиці. Це стало фундаментом для заснування скаутського руху.
Перйнявши основну засаду, методологію скаутингу «вчитись через дію», перші члени Пласту склали першу пластову Присягу 12 квітня 1912 року. І все, що ми робимо в Пласті, в скаутингу, крутиться навколо Присяги: «Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові та Україні, допомагати іншим, жити за пластовим законом та слухатись пластового проводу».
Чим для тебе є Пласт? Зважаючи на твою посаду, на твій багаторічний досвід в Пласті, на оточення? Що для тебе Пласт?
Відповім, як і всі пластуни, насправді. Один дуже поважний пластун Юрій Старосольський назвав Пласт «Великою грою». І це справді «Велика гра». Тому що з моменту твого потрапляння до організації, ти можеш спробувати себе в різних ролях. Я за 11 років членства в організації, спробував себе в 9 ролях. І в кожній я мав можливість проявитися по-іншому. Чи це фінансова грамотність, чи менеджмент, чи це управління соц. мережами, чи це SMM якийсь мінімальний.
А що є перемогою в цій грі?
Її немає. Є таке поняття, як «Пластовий закон». Це 14 точок, які, насправді, ніхто не виконує. В 14-ти точках прописано ідеал молодої людини. Ідеальної людини немає. Але кожен може прагнути нею стати. І, мабуть, перемогою в цій грі є те, що ти виконуєш якомога більше точок в своєму житті. Виконуєш цінності організації, які вона тобі дала і використовуєш це в своєму повсякденному житті. Пласт має стати стилем життя. Ми маємо таку місію в суспільстві: зміни в нас породжують якісні зміни в суспільстві.
Чим зараз відрізняється Пласт на трьох етапах його існування: створення організації, 22-23 лютого 2022 року і зараз?
Від початку існування Пласту, він був 5 разів заборонений на території України різними режимами. Чи то поляками, чи то німцями, чи то радянським союзом. Під час Другої світової війни Пласт був повністю заборонений, не функціонував на території України. Пластуни весь час боролися за право існувати, тож через неможливість працювати легально, діяльність учасників була сильно обмежена.
Від часу проголошення Незалежності України, кількість пластунів стрімко зростала. Станом на 2020 рік, Пласт був поширений по всіх обласних центрах України. Це, насправді, великий успіх Пласту. І, напевно, 2019-2020 роки були піковими точками розвитку організації в Україні перед ковідом. Для нас це був великий успіх, тому що ми привернули до себе державну увагу, була прийнята державна програма підтримки Пласту. Львівський осередок тісно співпрацює з міською владою.
Насправді, для Пласту 24 лютого не було чимось переломним. Більше половини членів Пласту брали участь в Євромайдані. Діяльність організації була навіть призупинена на деякий час, оскільки всю зиму навчання дітей не проводилось. Коли почалась війна з березня 2014 року, ці всі люди не зупинялися, вони почали активно волонтерити і формувати зв’язки з різними партнерами для допомоги Україні. Це був старт того, що зараз відбувалося з 24 лютого. Більшість пластунів мали багаж досвіду і змогли швидко і якісно зреагувати 24 лютого. Тож зараз Пласт продовжує активно діяти, тільки наразі з курсом на волонтерство і наближення перемоги України.
Чи відчуваєш ти за свої 11 років, що у Пласті відбуваються зміни саме на рівні принципів, засад, цінностей?
Незважаючи на те, що ми ростемо кількісно і якісно, ми притримуємось тих самих цінностей, ми часто дискутуємо про зміну цінностей, про те, що світ рухається вперед і ми маємо рухатися вперед. Проте, ідея скаутингу була настільки передова, що багато в чому вона досі залишається потрібною і актуальною. Тому, поки що ми якісь зміни в цінності не вносимо. Ми вносимо зміни лише в програми, щоб вони були цікавіші для молоді.
Чи є Пласт мілітарною чи біля мілітарною організацією? Чи є взагалі місце мілітарній справі у вашій роботі?
Пласт важко назвати саме мілітарною організацією. Завжди були мілітаристи в організації і завжди були більш демократичні сили. Вони весь час між собою балансували. І в нас зараз цей баланс збережений.
Що дає Пласту сили продовжувати існувати протягом стількох років?
Мабуть, актуальність. Бо більшість історії Пласту українцям доводилось боротись за незалежність нашої держави, доводиться боротись сьогодні і країні потрібні спроможні громадяни. Наша візія так і звучить: Ми виховуємо спроможних громадян України. І ця спроможність буде вимірюватись в тому, наскільки хорошу Україну ми збудуємо для наших наступних поколінь.
З початком війни у вас з’явились нові партнерства? Як відрізняються нові партнерства вже в часі війни від тих, які були до? Чи є якась відмінність?
Наші попередні партнерства, з якими ми вже кілька років пліч-о-пліч, трансформувались у спільну боротьбу з росією. Більше того, стосунки стали ще міцнішими, укріпли.
З’явились і нові знайомства. Це деколи дуже неочікувані для мене друзі і партнери. Ми довіряємо один одному на відстані, не бачившись ніколи в житті. Хоча, ми настільки різні, в мирний час займались настільки різними векторами діяльності, але зараз нас об’єднала спільна проблема.
Усі ці партнерства, вони фантастичні, вони збудовані на одній ідеї: врятувати Україну, перемогти ворога і після цього розберемся. Вони не побудовані на якійсь взаємовигоді, просто на перемогу.
Осередки також є в інших країнах, чи є з ними якась взаємодія?
Звичайно. Насправді, значна частина гуманітарної допомоги їде в Україну лише завдяки зусиллям пластунів, які лобіюють питання війни в Україні в себе на місцях. Вони роблять усе, щоб постійно привертати увагу світу до подій в Україні.
Який ваш маніфест цьому світу? Про що ви хочете кричати і достукатись до цього світу?
Як і всі скаути: Будь готовий! Будь готовий до всіх негаразд, труднощів і небезпек життя. Про це йдеться в рядках Пластового обіту:
«Я працю й невдачі, всі злидні й недолю
Прийму як завдання Великої Гри…»