Подкаст «У molo є питання» / 10 епізод
У такі турбулентні часи важливо рефлексувати на те, що відбувається зараз, та обговорювати контекст «нової реальності». Коли війна закінчиться, у нас з’явиться вікно можливостей почати щось нове, переосмислити життя, цінності та навіть нашу ідентичність. Про це треба думати вже зараз, щоб потім мати основу для майбутнього. У наших подкастах “У molo є питання” ми говоримо з молоддю про молодь, і про стани та позиції молоді у системі координат перебудови України у часі та після війни, виходячи з локальних, міжособистісних та внутрішніх викликів. Ведучий подкасту Олег Малець разом з гостями говорить про важливі речі, щоб врешті-решт молоді не стати втраченим поколінням.
SoundCloud: https://bit.ly/3BrZfaR
Spotify: https://spoti.fi/3RYa3ED
Apple Podcasts: https://apple.co/3drSrC5
Google Podcasts: https://bit.ly/3DFSyEK
MEGOGO audio: https://bit.ly/39YAyJi
Подкаст "У molo є питання" реалізовується МолоДвіж Центр. Львів / MoloDvizh Center. Lviv у співпраці з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні. Гостем десятого епізоду став Олег Немчінов, Міністр Кабінету Міністрів України.
У нашому матеріалі стисло переповідаємо десятий випуск подкасту.
Говоритимемо ми сьогодні про державну службу, її трансформацію, виклики та її функціонування як на вже деокупованих, так і на перспективно деокупованих територіях України. Порушимо й питання шляху і ролі молодих людей у творенні української державності та те, який мотиваційний пакет може запропонувати їм держава. Останні декілька років ми спостерігаємо значний поступ в контексті реформування держслужби. Почнімо із того, які зміни відбулись після 24 лютого?
Насамперед, я б хотів розширити наші рамки обговорення з питань реформування державної служби до публічної служби, яка включає в себе і службу в органах місцевого самоврядування. Власне, цей блок питань є більш проблемним, тому що Закон України “Про державну службу” фактично з 2016 року вже працює з багатьма змінами, натомість нова редакція законопроєкту “Про службу в органах місцевого самоврядування” не пройшла голосування в першому читанні. Питання служби в органах місцевого самоврядуванням є важливим, адже із завершенням першого етапу децентралізації 2020 року ми фактично передали більшість повноважень місцевим громадам.
Що стосується 24 лютого, звичайно, багато що змінилось. Умови пандемії змусили нас цифровізувати та перевести в онлайн-режим чимало процесів в держслужбі. Тому в перші дні війни ворог сильно помилився у своїх сподіваннях паралізувати роботу центральних органів виконавчої влади. Нам вдалось організувати очно-заочний режим роботи навіть з тими підрозділами, які територіально піддались першому удару. Другим викликом була масова евакуація жінок та дітей, так як більшість посад держслужби і служби в органах місцевого самоврядування займають жінки. Питання у тому, що в таких умовах держслужбовці вимушено могли здійснювати правопорушення, до прикладу, будучи носіями тої чи іншої інформації з грифом, вони перетинали кордон і не встигали повідомляти режимно-секретні органи. Однак це були виклики в перші дні, далі ми вже у звичному режимі вирішували ці питання. Зокрема, Верховна Рада проголосувала за окремий закон, який зняв певну відповідальність за вчинення корупційних правопорушень, оскільки багато людей були в припинених трудових відносинах і мусили отримувати якусь виплату чи допомогу за кордоном. Приблизно в травні ми повернулися у відносно нормальний режим роботи в умовах “нової нормальності”.
Повномасштабна війна дала поштовх чи спричинила сповільнення в процесі трансформації публічного управління в Україні, якщо говорити про стратегічний вимір?
Однозначно, надала поштовху. Вона показала що є мертві функції, які ніколи нікому не будуть потрібні, а є ті, які потребують нагального реагування і вдосконалення. І ось підсилювати необхідно деякі профільні міністерства, які пов'язані із забезпеченням життєдіяльності населення в умовах воєнного стану, питання євроінтеграції, а саме виконання 7 вимог та початок переговорного процесу про вступ до ЄС. Зокрема, те, що Україна в перші дні активної фази повномасштабного вторгнення подала заявку на вступ до ЄС, показує, наскільки ми були готові до багатьох речей і наскільки важливо було запровадити ті органи, які якісно підготували потрібні документи в надкороткий термін, ще й в умовах війни. Другим моментом є те, що ми мали плани до закінчення 2022 року повністю відмовитись від будь-якого не електронного документообігу, крім секретної документації та звернення громадян. Зараз ці умови дали ще більший поштовх цифровізувати багато процесів.
Якою є роль молоді в процесі трансформації публічної служби? А також яким є шлях, аби потрапити на цю службу в умовах воєнного стану?
Раніше ми закликали молодих людей подаватися на посади різних категорій. Наразі важко говорити про ці речі, оскільки ми живемо в умовах воєнного стану. Відповідно конкурс на державну службу не відбувається. Можуть бути певні виключення, але мова буде йти переважно про вищі посади та нагальний пошук кандидата шляхом інших комунікаційних каналів. Оптимізовуючи видатки, ми фактично рекомендуємо не проводити набір нових людей, а використовувати той потенціал, який у нас є зараз. Питання в тому, що ми не знаємо, скільки буде тривати ця “нова нормальність”. Я думаю, що з умовою стабілізації ситуації ми відновимо повноцінну конкурсну процедуру та перейдемо до вирішення ротаційного питання.
Яка зараз робота ведеться із нещодавно звільненими територіями та яким є бачення щодо реінтеграції державної служби на територіях, які залишаються все ще під окупацією як після, так і до 24 лютого? Який мотиваційний пакет пропонує держава для потенційних працівників на тих територіях?
У квітні ми пройшли деокупацію частини Житомирської, Київської, Чернігівської, Сумської областей, і фактично на цих територіях такої проблематики не було, тому що ворог не встиг створити тут окупаційні адміністрації. Зараз ми стикаємося із деокупацією Харківщини, в регіонах якої були вже створені окупаційні адміністрації, уряд (який зараз втік в Росію), місцева поліція (де була значна частина колаборантів), освітні заходи та завезені педагоги з Росії. Я думаю, що зараз цей кейс стосовно налагодження буде добре відпрацьований в рамках одного документу із грифом. Якщо говорити про Донецьку, Луганську області та АР Крим, для цього є ціле Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, яке напрацьовує свої документи, інструменти яких ми зможемо поступово перевірити на практиці вже після деокупації цих регіонів.
Держава як інституція (включно з усіма секторами та афілійованими людьми) є найбільшим роботодавцем в Україні. Що вона пропонує у воєнний час, аби втримати молодь, яка вже працює в публічній службі?
Насамперед, держава є не просто основним, а ще й надійним роботодавцем, тому що при будь-якій ситуації із видатками в бюджеті у першу чергу фінансується фонд оплати праці. У нас були великі амбітні плани щодо реформування оплати праці в публічній службі на 2022 рік. Наразі основну суму зарплати складають премії та надбавки, натомість посадовий оклад становить мізерну суму. Ми хотіли відійти від цього, запропонувавши нову модель, в якій 70-80% становитиме саме посадові оклади, а решту - різні надбавки. Хоч ми ще не встигли реалізувати таку модель, вона була якраз і спрямована на те, щоб залучати молодих людей. Тому що у розрізі надбавок значну частину складають саме надбавки за вислугу, а службовці, які їх отримують, працюють 10, 20, 30, а то і більше років на своїх посадах. Це робить їхні зарплати неконкурентно більшими при виконанні одних і тих самих функцій. Важливим є знайти баланс між забезпеченням тяглості й стабільності влади, з одного боку, і мотивацією молоді при першому вступі на посаду - з іншого боку. До того ж молода людина завжди себе може знайти в секторі безпеки, так як ми передусім підтримуємо саме його. Мінімальний фонд, який вона буде мати, коливатиметься від 30 до 100 тисяч гривень залежно від її обов'язків.
Якою ви бачите роль молоді в державотворенні після нашої перемоги? Якою повинна бути модель служіння державі?
Я вважаю, що для молодих людей, які хочуть будувати свою кар'єру незалежно від того, чи буде вона зв’язана із державотворенням, чи ні, старт своєї роботи через органи місцевого самоврядування чи державну службу - це величезна практична школа. Це дасть розуміння того, як працює держава зсередини та як бути складовою цього механізму.
Якщо говорити про візійні моменти, то команда, яка працює з 2019 року, є дуже молодою. У багатьох державних секторах з’явилось багато такої молоді, яка мала вже хороший 10-річний досвід, була у розквіті сил та народилась і формувалась вже в незалежній Україні. Певно, це наймолодший склад Верховної Ради, і тут теж дуже багато речей інакше приймаються. Тому концептуально мені хотілося б, аби більшість активної молоді спробували себе як мінімум в органах місцевого самоврядування, можливо, й в держслужбі.
Будуйте нашу державу, служіть їй, вона того варта. Вірте в Україну, вона обов'язково переможе.