Подкаст «Менталочка» / 2 сезон, 8 епізод
«Менталочка» — подкаст про переживання молоді у час війни. Це делікатні інтервізійні розмови про теперішній інтенсивний досвід, про питання, які сидять у голові і які молодь наважується врешті гучно озвучити.
Ведучими подкасту стали експертка з питань гендерної рівності Яна Пекун та кризовий психолог Олексій Удовенко, які за допомогою розмов намагаються знайти відповіді на поставлені питання. Подкаст реалізовується МолоДвіж Центр. Львів / MoloDvizh Center. Lviv у співпраці з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні.
Apple Podcasts: https://apple.co/3HBqWSD
Google Podcasts: https://bit.ly/3XKHOvV
Spotify: https://spoti.fi/3kMH76W
SoundCloud: https://bit.ly/3XAQiWt
MEGOGO Audio: https://bit.ly/3nuvTSr
У нашому матеріалі стисло переповідаємо восьмий випуск другого сезону подкасту, у якому йдеться про культуру скасування (публічне засудження теперішніх дій відомої людини й нівелювання її соціального капіталу), його обставини, ознаки й наслідки.
Яна: Культура скасування - це можливість суспільства впливати на певні події і персонажів. Тобто коли відома персоналія робить щось не так, то соціум може висловити їй фідбек у вигляді різкої критики, яка може наполягати на скасуванні її як людини, як професіонала. Репутація такої особи може зашкодити іншим. Тому люди, яких скасовують, стають небезпечними для тих, хто співпрацював з ними.
Є дуже чітка відмінність між кенселингом та інститутом репутації, який лише почав зароджуватися після 24 лютого 2022 року. В ідеалі культура скасування має перерости в інститут репутації. Коли людина, яка має вплив, вчиняє неправильно, має право виправдатися та попросити вибачення. Існування інституту репутації змушує думати перед тим, як говорити або діяти.
Олексій: Культура скасування - не обдумане, а радше емоційне явище, коли суспільство “кенселить” все зроблене людиною до певного моменту й навіть ставить під сумнів факт її існування.
Яна: Культура скасування та презумпція невинуватості не завжди йдуть пліч-о-пліч. “Кенселинг” небезпечний тим, що йде попереду аргументів, дослідження теми та доведення вини.
Олексій: Щодо психологічних компетенцій та інституту репутації у цій сфері, то було би круто зробити етичну комісію, яка складалася би з представників й представниць різних спільнот, які діють у сфері ментального здоров’я і загального кодексу, якого повинні дотримуватися всі працівники в сфері ментального здоров'я. Порушив кодекс, написали заяву і якась санкція накладається на людину. На першому рівні - це міг би бути чорний список некомпетентних спеціалістів у сфері, а потім це вже могло би перерости у те, що в таких осіб забирали би ліцензію.
Яна: Також в історії є випадки, коли люди, які вчиняли якісь не ок дії, але визнавали помилковість своїх вчинків, після цього самостійно себе скасовували. Це особистості, які усвідомлюють, що зробили щось недоречне і накладають на самих себе жорсткі обмеження. Інколи за якісь дії достатньо вибачитися, а не кенселитися відразу, як на мене. Настільки великий тиск отримує людина, яка стикається з культурою скасування, що це відчувається нею як емоційне насильство, булінг.
Олексій: Людина часто не витримує такого булінгу. Я на своєму досвіді можу сказати: якщо у публічному просторі мене критикують, то до осуду конструктивного доєднуються ще й тотальні хейтери. Тому якщо людина не дуже готова до цього, то я з легкістю допускаю, що вона має психологічні наслідки у вигляді депресії, наприклад.
Яна: Можна кенселити слова чи дії людини, але саму особистість не можна скасовувати. Вона має право на існування та на другий шанс в деяких моментах. Винятками є випадки із злочинною діяльністю, коли не інститут репутації, а законодавство й кримінальний кодекс визначають такі речі.
Якщо стверджувати про наслідки дій відомих людей, то добре, коли є законодавчі норми і ми можемо говорити про дуже чітко визначені права людини, Якщо вони порушуються, то є відповідальність за це. Але коли ми говоримо про норми моралі - це завжди дуже складно. Тоді найстрашнішим судом є суспільство. В еру цифрових технологій на цей соціум впливають піар, маркетинг і ще багато нюансів.
Олексій: Щодо теми емоційного тиску, то визнаю, що у школі я булив. Коли я це усвідомив, то мені було дуже соромно. Я не можу змінити свого минулого, але я можу зараз приходити в школи й розповідати, що булінг - це погано. І таким чином можу загладити свою вину і показати іншим підліткам, що це не окей.