Листи з Мирополісу. №9: Олена

24 Жовтня 2022 р.
Це історія Олени, молодіжної працівниці з Донеччини, яка була вимушена поїхати із свого рідного села через військові дії. Як змінилось її життя, які вона має думки та плани, і як влинув на неї Мирополіс читайте в її історії.

Олена, 33 роки, Донецька область

Я Олена і мені 33. Війна змусила мене покинути моє рідне село Вільне у Донецькій області і переїхати, впевнена, тимчасово, до іншої області України. До війни я працювала начальницею відділу культури, туризму, молоді та спорту Хлібодарівської громади, займалася розвитком молодіжної політики в громаді, реалізацією різних проєктів. У мене було чудове життя. І ще буде. 

 

Сьогодні я в режимі надії та віри. Щохвилини моніторю новини, щоб розуміти чи в безпечному місці знаходимося. Через друга, який залишився у селі, передаю інформацію людям, які не можуть зв’язатися з рідними, граюся з дітьми та вірю в Україну. 

 

Сьогодні я подумала, що треба шукати роботу онлайн. Заради двох моїх дітей я маю бути сильною та сміливою. І мені згадались мотивуючі слова Маші Єфросиніної з форуму Мирополісу 2019, що, не дивлячись ні на що молодь, є була і буде рушійною силою України. І я пам’ятаю скільки представників та представниць молоді мотивувались тоді. І як приємно дивитись на них зараз.  Що наша молодь не дивлячись ні на що не перестає приймати активну участь у розвитку нашої культури та прославляти Донеччину! 

 

З Україною в серці продовжуємо жити і творити! 

 

Лист від  27 квітня 2022 року